Складовими нобелівського успіху Е. Дітона становлять дослідження взаємозв’язку між обсягами
доходів і споживання в економіці, оприлюднені упродовж 1990-х років; комплекс досліджень, удостоєних
нобелевської премії, є напрацювання Е. Дітона щодо оцінювання бідності в країнах, що розвиваються.
Його особистим внеском у вирішення цієї проблеми є комплекс методик аналізу різноманітних мікроданих
щодо фактичних витрат на споживання і якості самого споживання.
Роботи лауреата мали великий вплив на мікро- та макроекономіку, зокрема економіку росту,
споживання та нерівності, оскільки підкреслювали тісний глибинний взаємозв’язок між індивідуальними
економічними рішеннями та їхніми наслідками для усієї економічної системи. Результати його
досліджень отримали не лише широке визнання в науковому співтоваристві, а й застосування у практиці
державних політик в сфері економічного регулювання.
Вручення Нобелівської Премії з економіки відбулося на фоні зростання інтересу до досліджень
соціальних процесів. Енгус С. Дітон був удостоєний Премії «за його аналіз споживання, бідності та
добробуту». Роботи лауреата допомагають знайти відповідь на одне з фундаментальних питань
світової економічної думки – з’ясувати природу нерівності. Вчений зробив великий внесок у визначення
найкращих шляхів оцінки та порівняння рівня добробуту й бідності в географічному та часовому вимірах;
дослідження взаємозв’язку між обсягами доходів і споживання в економіці.